Читать онлайн - - загадки
»На главную »К обложке
загадки

загадки




   51. Що таке: пливе і ллється,
   Часом на камінь дереться,
   Як немає — все всихає,
   Звір і птах помирає?
   52. Текло, /текло і лягло під скло.
   53. Сивий віл випив води повен двір.
   54. Я старий дідусь до мосту берусь;
   Хотя й сокири не маю, на тоє не
   дбаю.
   55. Сам не біжить, а стояти не дозволяє.
   56. ІЦо то за гість, що тепло їсть?
   57. Зроду рук своїх не має, а узори вишиває.
   58. Виріс ліс, білий весь: пішки в
   нього не ввійти, на коні не в’їхати.
   59. Без рук, без олівця малює без кінця.
   60. Вдень скло розбите, вночі вставлене.
   61. Біла морква зимою росте.
   62. Білий як пір’їна, холодний як крижина.
   63. «Що це? Що це? — всі кричать.—
   Білі мухи он летять».
   64. Біле покривало весь світ обійняло.
   65. Зимою грію, весною тлію,
   Літом умираю, восени оживаю.
   66. Надворі горою, а в хаті водою.
   67. Летить — мовчить, лежить — мовчить,
   А як помре — мов звір реве.
   68. Живе—лежить, помре—побіжить.
   69. Прийшов дідусь, зробив міст,
   Прийшла дівка-красуха, по мосту
   тупа,
   Міст розвалився, а дід аж на
   морі опинився.
   70. Крута гора,—
   Що не крок, то й нора.
   71. В нас зимою білим цвітом
   Сад зацвів, неначе літом.
   72. Біле, як сорочка,
   Пухнате, як квочка.
   Крил не має,
   А гарно літає.
   Що це за птиця,
   Що сонця боїться?
   73. Біжать коні булані,
   На їх вузди порвані;
   Ми хотіли перейнять,—
   Вони сіна не їдять.
   74. Сильніше сонця, слабіше вітру.
   Ніг не має, а іде; очей не має, а плаче.
   75. Горя не знаємо, а гірко плачемо.
   76. Біла кобила попід небесами
   ходила,
   Оглянулась назад — і сліду
   не знать.
   77. Одно рядно сім баб тягло.
   78. Що без леза та без зуба
   Розтина міцного дуба?
   79. Крикнув віл на сто гір, на сто річок, на сто сіл.
   80. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить.
   81. Кінь біжить, аж земля дрожить.
   82. Що то, що як зарже, то на цілий світ чути?
   83. Без рук стука, без вогню горить.
   84. Два брати рідні; одного всі бачать, але не чують, другого всякий чує, але не бачить.
   85. Спершу блиск, за блиском тріск, за тріском плеск.
   86. Без рук, без ніг — вікна вибиває.
   87. Довго нема мене — все в’яне,
   А як прийду — знов оживає.
   88. Сидить півень на вербі,
   Спустив крила до землі.
   89. Коли нема мене — чекають,
   Коли прийду — усі втікають.
   90. Сиві кабани все поле залягли.
   91. Ішла пані вночі, погубила ключі; Місяць бачив — не сказав; сонце
   встало — позбирало.
   92. Понад воду стежечка, а однако
   води не перейдеш.
   93. Червоні коромисла через річку повисли.
   94. Вийшла звідкись гарна дівка,
   На ній стрічка-семицвітка;
   А де з річки воду брала,
   Там коромисло зламала.
   95. Невидимий дух скинув з мене капелюх.
   96. Прийшов хтось та взяв щось; бігти за ним — не знаю за ким, бо пішов туди — не знаю куди.
   97. Що літає: крил не має, але крила підіймає?
   98. Хто співає, свище й плаче,
   А ніхто його не баче?
   99. Чорний віл усіх людей з’їв.
   100. Не стукне, не грюкне, а в вікно ввійде.
   101. Чорна корова всіх людей поборола,
   А білий-віл всіх людей підвів.
   102. Сестра до брата в гості йде, а він од неї ховається.
   103. Летіло без крил, упало без ніг, а прийшла весна — та й по нім.
   104. Один ллє, другий п’є, третій росте.
   105. Чашечка медку закопана в льодку до нового годку.
   106. Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?
   107. Хто старший: овес чи ячмінь?
   108. На городі молода Пишні коси розпліта,
   У зеленії хустинки Золоті хова зернинки.
   109. Сімсот поросят на кілочку висять.
   110. Сидить дід над водою та й киває
   бородою,
   Хто йде — не мине, за борідку ущипне.
   111. І печуть мене, і варять,
   І їдять мене, і хвалять,—
   Бо я добра.
   112. Коли був я молодим,
   Набравсь лиха та біди:
   Всяк любив мене й кохав,
   І щипав мене, й кусав.
   А коли я став старий,
   Хтось окропом обварив.
   113. Я росла в темній темниці,
   Як зросла — взяли в світлиці.
   З мене шкуру всі деруть,
   Мене варять, мене труть,
   Пироги з мене печуть,
   Відгадайте, хто ж я є,
   Скажіть ім’я ви моє.
   114. Хто ховає під кущі Наші супи та борщі?
   115. Латка на латці, а посередині гризь.
   116. Була дитиною — не знала пелюшок,
   А старою стала — сто пелюшок мала.
   117. Стоїть півень на грядках У червоних чобітках.
   118. Сам червоний, а чуб зелений.
   119. Дівка в коморі,
   А коса надворі.
   120. На городі тичка, на тичці капличка,
   Без вікон, без верха, а в ній людей без числа.
   121. Виліз хлопчик із землі,
   Виніс гроші в голові.
   122. Сидить під плотом, накрите болотом і кричить: «Солі!»
   123. Що без дірки наливається?
   124. На долині під листом сидить миша із хвостом.
   125. Довгий, зелений — добрий солений,
   Добрий і сирий,— хто він такий?
   126. Що у нашому городі,
   Стає першим у пригоді,
   Виростає щодоби,
   Мов у лісі ті гриби?
   127. Без вікон, без дверей,—повна хата людей, та все в білих кожухах.
   128. Проти сонця, де видненько,
   Там свинки лежать гарненько.
   А як тільки осінь прийде,
   Зараз баба з хати вийде
   І свинки оті розбудить.
   Штурхне в боки, хвіст одкрутить, Та ще й діда погукає,
   Нехай бабі помагає.
   129. Без рук, без ніг, а вилізе на пліт.
   130. Ходить по городу, великого роду, Ноги — як лопати, а сліду не знати.
   131. У зеленій оболонці,
   А всередині — як сонце.
   132. Повна хата людей, а не найдуть
   дверей,
   Дід увійшов, двері знайшов.
   133. Сидить баба на грядках, вся замотана в латках; хто глянс, той заплаче.
   134. Парубійко я вродливий, дуже
   гарний, нешкодливий;
   І росту собі на волі — на городі і у полі.
   Квіт до сонця повертаю, за те й назву собі маю.
   І олію з мене б’ють, і макуху дістають,
   І в веселий свята час дам щось кожному із вас.
   135. До сонця я підхожий, і сонце я
   люблю,
   За сонцем повертаю я голову свою.
   Стою стрункий, високий, в зелених шатах я,
   І золотом убрана голівонька моя.
   На кожному городі ви бачите мене,
   І всі із мене їли насіннячко смачне.
   136. Голова наверху, а борода в землі.
   137. Що то за голова, що лиш зуби і борода?
   138. Як зростав — у землю ліз;
   Хто дістав — утерсь від сліз.
   139. Стоїть при дорозі на одній нозі,
   І шапочку має, та нікого не вітає.
   140. Стоїть хлопчик під пеньком, Накрив голову брильком.
   141. Маленький, чепурненький крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов.
   142. Маленьке, біленьке, а бабу з воза зсадить.
   143. Стоїть дівка на пагорку в червоній спідниці; хто йде, то поклониться.
   144. Стоїть панна в краснім жупані; хто не йде — руку дає.
   145. Червона, солодка, пахуча, .росте низько — до землі близько.
   146. Зимою спить, а літом шумить.
   147. Тіло викидають, шкіру носять, а голову їдять.
   148. Били мене, били,
   На шматки порвали,
   У воді мочили,
   По траві валяли.
   Одну половину з кашею поїли, Другу половину—на плечі наділи.
   149. За лісом-лісом синенький огонь горить.
   150. В чистім полі він росте:
   На високих ніжках,
   В зелених панчішках.
   Квіточки блакитні,
   Оченьки привітні.
   151. Йде на літо він у поле,
   Сам росте чубатий, голий;
   А на зиму йде до хати,
   Щоб усіх позодягати.
   152. Літом одежу одягає, а на зиму скидає.
   153. Сидить дівчина в траві,
   Лице її у крові.
   154. Червоний колір, а винний смак, Кам’яне серце, чому то так?
   155. Сиджу на дереві кругла як куля, червона як кров, добра як мед.
   156. Навесні зацвіте білим цвітом, а в жнива — червоним плодом.
   157. Чого ти став та дивишся?
   Зірви мене — поживишся!
   158. За хатиною в садочку,
   У зеленому віночку
   Та в червоних намистах Стала пава молода.
   І збігаються всі діти,
   Щоб на неї поглядіти:
   За намисто кожне —смик!
   Та її укине на язик.
   159. Весною біле, літом зелене, восени жовте, зимою добре.
   160. Без вікон, без дверей живе шестеро людей.
   161. Стоїть півень над водою з червоною бородою.
   162. За лісом, за пралісом червоні чоботи висять.
   163. Сидить півень на яворі,
   Спустив крила кровавії.
   164. Дві сестри до осені зеленіють, а потім одна червоніє, а одна чорніє.
   165. — Бона червона?
   — Ні, чорна.
   — Чому ж вона біла?
   — Тому, що зелена.
   166. Кругленьке, маленьке, на чолику лисеньке.
   167. Росло, виросло, із кущів вилізло, На руках качалося, а в зубах
   зосталося.
   168. У зеленім кожушку,
   Костяній сорочечці
   Я росту собі в ліску,—
   Всім зірвати хочеться.
   169. Стоїть дід над водою із чорною бородою.
   170. Сини в шапках, а батько — ні.
   171. Батько тисячі синів має,
   Кожному мисочку справляє,
   А собі ні.
   172. Два столи, два човни, п’ята мисочка.
   173. Біла-білява перед богом стояла. «Боже мій милий, моє тіло рубають, а кров мою п’ють!»
   174. Біла, а не сніг; зелена, а не лист; кучерява, а без волосся.
   175. Лізу, лізу по білому залізу; ліз би далі, та вломиться.
   176. На дереві я родився в кожусі, кожух розірвався, і я на землю впав.
   177. Зимою і літом однакове цвітом.
   178. Всі пани скинули жупани, а один пан не скинув жупан.
   179. І літом, і зимою Одне вбрання у нас,
   А можна нас побачить,
   Як рік почався в вас.
   Ї96. Цвіти ангольськиї, а кігті диявольськиї.
   197. Стоїть, колихається,
   Як торкнеш — то кусається.
   198. Що за трава, що й сліпий знає?
   199. Що пече без вогню?
   200. Ні сучечок, ні листочок, а на дереві росте.
   201. Що без ложки їсть?
   202. Чотири ходаки, два бодаки, а сьомий помахайло.
   203. Посеред дзора стоїть копиця, Спереду вила, а ззаду віник.
   204. І своє дитя не забула, і чужих погодувала.
   205. Спереду страшне, а ззаду рясне.
   206. Іде в поле — як дощечка,
   А йде з поля — як бочечка.
   207. Голодна — мукає, сита — жує, Всім дітям молоко дає.
   208. Як був малим, у чотири дудки
   грав,
   А став рости — став віз везти.
   209. Йде — гуде село й гай; Незнайомий — утікай!
   210. Носять мене четверо, показують двоє — блискучі обоє; два в мене слуха (то будуть уха); як б’ють— везу.
   211. Мале, забавненьке воно:
   У дворі гуляє,
   Або підійде під вікно,
   Хлібця дожидає.
   Буває з двору як чкурне,
   Шукать його — робота!
   Або дивується, дурне,
   Що перед ним ворота.
   212. Хвіст кордюком, ніс п’ятаком, ще й два ряди гудзиків.
   213. Під тином лежить, хвостиком вертить.
   214. Не хвора, а все стогне, нічого не згубила, а все шукає.
   215. Бігає, галасає, землю копирсає, Курличе і плаче, а світа не баче.
   216. Прийшли німці під бабині сінці, стукотять, а одчинити не вміють.
   217. Під горою під крутою купка хвостиків лежить.
   218. Не балакає, не співає,
   А коли хто йде, то господаря сповіщає.
   219. Він ні бриє, ні стриже,
   І корів не доїть,
   Лише двору стереже,
   Людям одяг кроїть.
   220. Один всю роботу робить, другий господаря молоком поїть, третій хату стереже.
   221. Ходить по городу кожух та свитина.
   222. Не дід, а з бородою, не бик, а з рогами, не корова, а доїться.
   223. З бородою, а не мужик,
   З рогами, а не бик,
   З пухом, а не птах;
   Лико дере, а личаків не плете.
   224. Довгі ноги — не осел; єсть і роги — да не віл.
   225. У нашої бабусі сидить дід у
   кожусі,
   Проти печі гріється, без води умиється.
   226. І вдень і вночі
   У кожусі на печі.
   227. Умивається часто, але рушником не витирається.
   228. Живе в домі, лобок кругленький, кожушок тепленький, очі вузенькі, видющі, як ті зіроньки, блискучі, вуха малі, проте чуткі, вуса хоч і довгі, та рідкі, ноги короткі та прудкі. Удень на сонечку ляже, гарну казочку розкаже. Вночі бродить, на лови ходить.
   229. Маленьке, сіреньке, а хвостик як шило.
   230. Хвіст — як ниточка,
   Само — як калиточка,
   А очі — як сім’я.
   231. Сіреньке, маленьке, хоч якого кота з місця стягне.
   232. Літає крилами, ходить ногами, Падає вниз догори лапками.
   233. Сам собі у пітьмі світить.
   Щоби з’їсти когось — мітить.
   234. Ой за лісом, за пралісом коні іржуть, а додому не йдуть.
   235. По полю гасає, овечок хапає і нас лякає.
   236. Жиє в лісі, хижий, дикий,
   Душить кури та індики.
   237. Прийшла кума із довгим віником На бесіду із нашим півником, Схопила півня на обід
   Та й замела мітлою слід.
   238. Горбатий мішок на чотирьох стовпах стоїть.
   239. Хто на собі ліс носить?
   240. Вік свій ходить з клумаками, та ще й сідають на нього з мішками.
   241. Літом наїдається, а зимою висипляється.
   242. Хто влітку гуляє, а зимою спочиває?
   243. Біжить чимчик по долинці У сіренькій кожушинці.
   244. Влітку сірий, взимку білий.
   245. Звірок маленький,
   Зимою біленький,
   Літом сіренький,
   По полю стриб-стриб,
   По снігу тик-тик.
   246. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці.
   247. Пролетіло на хвості
   Та й сховалось в хворості.
   248. Не ходжу я, а скакаю,
   Бо нерівні ноги маю.
   Через поле навмання Перегнав би я коня.
   Я страшенний боягуз,
   Всіх на світі я боюсь.
   В полі, в лісі навкруги —
   Скрізь у мене вороги.
   Часом лізу я у шкоду, їм капусту на городах,
   Моркву, ріпу, буряки.
   Відгадайте — хто такий?
   249. Повзун повзе, сімсот голок везе.
   250. Хоч не шию я ніколи,
   А голок в мене доволі.
   251. Під ялинками і сосонками Лежить клубок із голками.
   252. Котиться клубочок Зовсім без ниточок.
   Замість ниточок —
   Триста голочок.
   253. Маленький, горбатенький все поле перерив.
   254. За лісом, за пралісом круг заліза
   лежить:
   Ні взять, ні піднять, ні свиням оддать.
   255. За лісом, за пралісом жива палиця лежить.
   256. В’ється вірьовка, на кінці головка.
   257. Люблю притаїтись,
   На сонці погрітись,
   Од людей сховаться,—
   А люди бояться.
   258. Ішов дорогою, знайшов зло і зло злом зарубав.
   259. Тоненьке, вузеньке, по землі
   в’ється,
   Як батіг, довге, але зовсім не б’ється,
   Людини боїться, молоко уживає; В лісі їх багато, мабуть, кожен знає.
   260. Дівочка, чичирочка — ні луски, ні пір’ячка.
   261. В очереті родилася, в очереті плодилася, сімсот сорочок на собі сходила.
   262. Їхала пані в срібнім жупані, а на тім жупані латка на латці.
   263. Водою їхали пани,
   Убрані в срібні жупани;
   Хоч жупани — лата на латі, Панам радіють в кожній хаті.
   264. Є голова — без волосся; є очі — нема брів; є крила — не літає; в холоді не мерзне, спеки не боїться.
   265. Голова є, а шиї нема; очі є, а брів нема; рот є, а не говорить; без ніг, а далеко ходить.
   266. Чорну гадюку візьму я в руку — вона не вкусить.
   267. Куди повзе — за собою хату везе.
   268. По лужках, бережках Ходить чудо в двох мисках.
   269. В кого кам’яна сорочка?
   270. Іде в горщик чорне, а з горщика червоне.
   271. Живе — то чорне, погане,
   А умре — то красне, рум’яне.
   272. Кого горе красить?
   273. Швець не швець, кравець не кравець, держить в роті щетину, в руках ножиці.
   274. У кого вуса довші ніг?
   275. Не яйце — в шкаралупі,
   Не кіт, а з вусами.
   Погане на вроду,
   Завжди любить воду.
   276. Чорненьке, маленьке, не має ні кісточки, ні реберця, хоч яке море, то перепливе.
   277. По дорозі стрибає, у воді плаває.
   278. Від чийого-будь приходу Скаче дурень з прірви в воду.
   279. Що то воно: в воді водиться,
   З хвостом родиться,
   А як виростає,
   Хвіст відпадає?
   280. Плинуть риби понад рибами,
   Що на берег вийдуть дибами.
   281. Мур мурований, склеп
   склепований,
   А в тім склепу живий похований.
   282. Двічі родиться, а раз умирає.
   283. Рук не має, а будувати вміє.
   284. Без рук, без сокири будуються квартири.
   285. Прилетіли гості,
   Сіли на помості,
   Узяли по латі,
   Ізробили хату.
   286. Сім соколят на одній постелі сплять.
   287. Сидить птах на білих горах, дожидає мертвих і живих.
   288. Поле луб’яне, само костяне, а вийде живе.
   289. У наших панночок по сімсот сорочок, а як вітер повійне, то й тіло видко.
   290. Баба чубата, сорочок багато,
   Як вітер подує, то й холод почує.
   291. Невелика щебетушка, заріж її — буде юшка.
   292. Не князівської породи, а ходить в короні, не їздок, а із шпорами, не сторож, а рано будить.
   293. У хазяйстві я господар,
   Воджу череду пташок,
   Вранці-рано вас розбуджу — Дасте проса кушільок.
   294. Шапку носить набакир,
   Голосно співає,
   Не військового він стану,
   А остроги має.
   295. Годинника не має, а час знає.
   296. Більше всіх кричить, а менше всіх робить.
   297. Біле як сніг, надуте як міх, лопатами ходить, рогом їсть.
   298. Ходить по городу,
   Великого роду,
   Ноги як лопати,
   І сліду не знати.
   299. Пані пишна по лопаті вийшла,
   З річки воду пила, по-німецьки говорила.
   300. У воді купалася, а сухою зосталася.
   301. У річці купається,
   В сорочку не вдягається.
   В повітрі літає,
   Завжди сухе буває.
   302. Ой, за лісом, за пралісом талалай кричить.
   303. Підійшли німці під бабині сінці, джеркочуть-джеркочуть і самі не знають.
   304. Який птах найбільше схожий на качку?
   305. Маленьке, сіреньке, по полях літає, уночі співає.
   306. Які ноги заввишки,
   Такий ніс завдовжки,
   Хату на хаті має,
   Жабам рахунок знає.
   307. Що то за птах, що в чужі гнізда свої яйця кладе?
   308. Хати не будую,
   Не мажу, не квітчу.
   На гілці ночую,
   Людям роки лічу,
   Ранньою весною Люблю прилітати.
   Що за птиця, чого стою —
   Легко відгадати.
   309. Дитина ще не народилась, а вже на виховання віддана.
   310. Сам вечірньої години Заховався в кущ калини,—
   Та на дудочку одну
   Грає пісню чарівну.
   311. В мене є великий хист,
   Я співаю, як артист.
   Спів мій радісний усюди Дуже люблять слухать люди.
   312. Маленький, сіренький по гаях літає, уночі співає.
   313. Біла латка, чорна латка по березі скаче.
   314. Маленький коник за морем буває, спереді шильце, ззаду вильце, на грудях біла хусточка.
   315. Швидко скрізь цей птах літає, Безліч мошок поїдає,
   За вікном гніздо будує,
   Тільки в нас він не зимує.
   316. Шило-мотовило попід небесами ходило, по-німецьки говорило, потурецьки закидало і погоду віщувало.
   317. Біле як сніг, чорне як жук, вертиться як біс і повертає в ліс.
   318. Так не раз було в нас часом:
   В димнику коптилось м’ясо, Прокоптилось — скільки хтіло, Ізнялось та й полетіло.
   319. Маленький, сіренький на
   соняшник сів, Надзьобався добре й далі полетів.
   320. Маленький хлопчик у сірій свитинці по дворах стрибає, крихти збирає.
   321. Не людина, а живе в хатці.
   322. У садочку понад тином Я зробив йому хатину,
   Він навколо обдививсь,
   Засміявсь і оселивсь.
   323. В’ється, стука молоток,
   Поправляє нам садок.
   324. Вірно людям я служу, Їм дерева стережу,
   Дзьоб міцний і гострий маю, Шкідників ним здобуваю.
   325. В болоті плаче, а з болота не вилазить.
   326. Живе в лісі, ухкає, як розбійник; люди його бояться, а він—людей.
   327. Тільки сонце припече, воно зразу оживе.
   328. Вдень сліпа, а вночі зряча, мишей ловить, а не кіт.
   329. Маленьке сотворіннє велику
   злість має:
   Кого укусить, само умирає.
   330. Уночі гуляє, а вдень спочиває, Має круглі очі, бачить серед ночі.
   331. Сімсот солов’ят на одній подушці сидять.
   332. Зимою спить, літом бринить. Понад води, понад сади літає, солодку росу збирає.
   333. Хто лугами гуляє і в кожну дірку ніс свій встромляє?
   334. У тісній хатині плетуть бабусі хустину.
   335. Повен пень черешень, та ніяк їх вибрати.
   336. Коло вуха завірюха, а у вусі ярмарок.
   337. Вийшов на гірку, відчинив
   комірку;
   Коли б не пан Димінський, то собаки б заїли.
   338. Лізу по залізу;
   Приліз на підгірку,
   Отворив комірку,
   Мене покусали,
   Рани поробили,
   Пси повилітали,
   Крові не пустили.
   339. Голос тонкий, ніс довгий, хто його уб'є, той свою кров проллє.
   340. Ввечері влітку над нами літає і в сурмоньку грає, з нас він червоную кров випиває.
   341. Між людьми як пташка в’ється, У людей і їсть, і п’є;
   Ходить старець, просить, гнеться, А у неї всюди є.
   342. Рогатий, а не бик, шість ніг без копит.
   343. Розгостився ткач в куточку,
   Тче сіточку на смерточку Рідній сестрі, близькій свасі, Бідній мусі і комасі.
   344. Сидить в куточку і тче сорочку.
   345. Пряла пряха і напряла,
   Оснувала і зоткала.
   В хату сваха причвалала,
   Хвать тканину, та й порвала!
   Починай же, пряхо, знову Прясти пряжу ту чудову.
   346. Летить — виє,
   Сіло — землю риє.
   Чорне тіло, чорний вус,
   Ніби справжній сажотрус.
   347. Що над нами вверх ногами?
   348. Панич-доманич у куточку сидить, Пісеньки з своєї нірки все одної
   цвірчить.
   349. Уночі літає, вогнем миготить, а диму немає.
   350. Ой за лісом, за горою червоний прапор сяє.
   351. Він і гріє, і пече,
   І, як зайчик, грається,
   Схочеш взять його — втече І мерщій сховається.
   352. Ні електрика, ні гас,—
   Світить всюди в нічний час.
   353. Ти йдеш туди, де бачиш воду; А там води немає зроду.
   354. Ми збираєм його пашею,
   А воно нам платить кашею.
   355. Є рослина в нас така.
   Що від неї кінь скака.
   356. Перший склад — із пляшки
   ллється;
   Другий — з хмар до нас несеться; Разом — можна відгадати,
   Як на півдні пошукати.
   357. Не літак, а шумить, не птах, а летить, не шило, а коле.
   358. Дуже товсті ноги маю, Ледве їх переставляю,
   Сам високий я на зріст, Замість носа в мене хвіст.
   359. На дереві гойдається, Жупан колючий має,
   На літр одягається,
   А восени скидає.
   360. Хто хвіст залишає,
   А від ворога втікає?
   ЛЮДИНА
   361. Стоять вила, а на вилах барило,, а на барилі кивало, на кивалі моргало, а на моргалі гора, а на горі ліс...
   362. Стоїть ду0, на дубі гай, під гаєм моргай, під моргаєм кліпун, під кліпуном дивун, під дивуном сопун, під сопуном хапун, під хапуном трясун.
   363. Стоїть два стовпи, на стовпах діжа, коло діжі ручка, на діжі макітра, на макітрі ліс, а у лісі є кувіка, що кусає чоловіка.
   364. Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм сапай, під сапаєм хапай.
   365. Зверху гай,
   Під гаєм моргай,
   Під моргаєм сліпко,
   Під сліпком видко,
   Під видком нюхко,
   Під нюхком цапко.
   366. Біле поле, чорний ліс На тім білім полі:
   Два камені зрячих,
   Дві труби дихачих,
   Два забори-перебори,
   А за ними сидить клопотовський.
   367. Упав сніг на гору, ніколи не згине.
   368. На одному камені дві змії лежать.
   369. Двоє лисенят завжди поруч сидять.
   370. Рівненька дощечка, з країв обшивочка, всередині дірочка.
   371. Було собі два брати і обидва Кіндрати, через доріжку живуть і один одного не бачать.
   372. Сопе, хропе, часом чхає, Сюди-туди зазирає;
   На морозі замерзає,
   Бо одежини не має.
   373. Кругленьке, маленьке, до неба докинеш, а через хату не перекинеш.
   374. Два чорних камінця, куди не кину — скрізь докину.
   375. Кругленьке, горбатеньке,
   Коло нього мохнатеньке;
   Як прийде біда,
   То тече вода.
   376. Маленьке, кругленьке, кругом мохом обросло; показується—розтулюється, ховається—замикається.
   377. Дві зірки весь світ бачать.
   378. Віконниці то зачиняються, то відчиняються.
   379. Дві синиці на полиці,
   Куди хотять, туди й полетять.
   380. Солоне, а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золото. Коли б угадати та менш його знати!
   381. Прийшла біда — тече вода.
   382. Крутиться-вертиться, а в ополонку не впаде.
   383. Лежить колода серед болота, не гниє і не висихає, а все потрібна буває.
   384. Двоє дивляться, одно говорить, а двоє слухає.
   .385. Стоїть хлівець, а в ньому два рядки білих овець.
   386. У нашого дядька білих курей грядка.
   387. За білими березами соловейко свище.
   388. За лісами, за горами два ряди хуст висить.
   389. На червоній поличці білі курчата сидять.
   390. Тридцять два білих брати сидять у темній в’язниці, коли ця в’язниця відчиняється, то брати не виходять.
   391. Скраю над вікном сидять білі голуби рядком.
   392. Два ряди білих хуст, а всередині червона запаска.
   393. Повен хлівець білих овець, а меж ними червоний баранець.
   394. Два ряди сорочок,
   А між ними один фартушок.
   395. Кругом ліс густий, всередині дуб товстий.
   396. Не золоте, а найдорожче.
   398. Що воно за штука, що день і ніч стука?
   399. П’ять братів родилось разом, а всі не рівні.
   400. Живуть п’ять братів, один другого менший.
   401. У двох матерів по п’ять синів, у кожного своє ім’я.
   402. Дощечка мокне, мокне, ніколи не розмокне.
   403. Двадцять красних, тридцяті, сильних, п’ятдесят мудрих, а сто дурних.
   404. Хто вранці ходить на чотирьох ногах, удень на двох, а ввечері на трьох?
   405. Коло ями-ями сидять діди з киями.
   406. Чого хочеш — не купиш, а що хочеш продати — не продаси.
   407. Одного не бачу, другого не помічаю, третього не пам’ятаю.
   408. У темному бору, на лугу сидить птиця-синиця, всі до неї йдуть, всі її бояться, а ніхто від неї не втече.
   409. З руками, з ногами — з лавки не злізе.
   410. Не тополя, а струнка; не лоза, а гнеться; не вогонь, а пече.
   411. Дерев’янки везуть,
   Костянки січуть,
   Мокрий Мартин обертає —
   Ніхто не вгадає.
   412. Стоїть дубина, на дубині соснина, на соснині коноплина, а на коноплині глина, а в глині ярина, а в ярині свиня.
   413. Били мене ціпами,
   Ріжуть мене ножами;
   За те мене одтак гублять,
   Бо всі мене дуже люблять.
   414. Не живу і не гуляю,
   А сім бід знаю
   І від ножа умираю.
   415. Мене б’ють, товчуть, ріжуть, а я все терплю і всім добром плачу.
   416. Крихти маленькі,
   Всі вони чорненькі,
   У воді покиплять,
   Потім люди з’їдять.
   417. Що з ложки простягнуло ножки?
   418. Ми в окропі кипіли,
   Велику муку терпіли,
   За те нас усі хвалять,
   Та не всі варять.
   419. Похоже на бочку, а потурбуйся— матимеш квочку.
   420. Без обручів, без дна повна бочка
   вина,
   Щоб її полагодити, на те майстра нема.
   421. Химерний, маленький,
   Бокастий, товстенький.
   Чимсь смашним напхався,
   В окропі купався,
   У дірку впав —
   І пропав!
   422. Срібна діжка золотого напою повна; хто поламає — вік не збудує.
   423. У барилочку два напиточки,
   Нема чопа, нема дірочки.
   424. В одній діжці два сорти вина — і ніколи не зіллються.
   425. Викинути вгору — то біле;
   Кинути на землю — то жовте.
   426. Розріжеш лід — дістанеш плід: зверху срібло, всередині золото.
   428. Не сіють, не жнуть, не печуть, не варять; а всі його їдять і без нього жити не можуть.
   429. На воді родилася,
   На огні хрестилася;
   На воду впала —
   Вся пропала.
   430. Мене самую не їдять
   І без мене мало їдять.
   431. Били, колотили і на стіл положили.
   432. Чорненьке, маленьке,— усе поле збігало, а в короля пообідало.
   433. Грудочки маленькі,
   Всі воїни гарненькі;
   У воді покиплять,
   Потім люди з’їдять.
   434. Білий, а не сніг; твердий, а не камінь; солодкий, а не мед.
   435. Біле як сніг,
   В честі у всіх,
   Подобаюсь вам На шкоду зубам.
   436. Чорненька, маленька, солоденька, діткам миленька.
   437. Плету хлівець на четверо овець, а на п’яте окремо.
   438. Удень як обід, вночі як уж.
   439. Ані тіла, ані духа;
   Має писок, шкіру й вуха.
   440. Топчуться разом — один на порозі, другий на дорозі.
   441. Обидва схожі, як брати;
   Завжди удвох, куди не йти.
   Ми під столом — коли їдять,
   Під ліжком ми — коли всі сплять.
   442. Як ходить, то повне, як стоїть, то порожнє.
   443. По грязюці гуляють, а сухо — відпочивають.
   444. Не їдять, не п’ють,
   А сто років живуть.
   445. Два стоїть, два лежить, п’ятий ходить.
   446. Ні стоять, ні сидять, ні лежать, ні біжать,— а все кричать.
   447. Ходить, ходить, а в хату не заходить.
   448. По сінях то сяк, то так,
   А в хату ніяк.
   449. Маленьке, кругленьке; хто не йде, той руку подає.
   450. У кожного господаря є така собачка: хто б не йшов, то по голові погладить.
   451. Чотири баби одну скатерть шиють.
   452. Одно просить дня, друге просить
   ночі, трете каже:
   «Мені як удень, так і вночі витріщати очі».
   453. Ниток багато, а в клубок не змотати.
   454. Такої пряжі нема в продажі.
   455. Поля скляні, межі дерев’яні.
   456. У дні погожі сонцем грає,
   А на морозі розцвітає.
   457. Без очей, а сльози проливає.
   458. Куди йдеш, то ногами топчеш.
   459. Глиняне поросятко, мотузяні кишечки, золотий носок.
   460. Що то за пташка, що вночі одним оком дивиться?
   461. Що то за гість, що сам себе їсть?
   462. Поки дерево стояло,
   Поти й сонце сіяло;
   Як дерево пропало,
   Тоді й сонця не стало.
   463. Чорненьке, маленьке, скільки не давай — все виїсть.
   464. Що то за гість, що темноту їсть?
   465. Паличка-черкалочка,
   Головою черкне—вогонь спалахне.
   466. Скільки б я не їв, я завжди голодний.
   467. Червоний гість дерево їсть.
   468. Стоїть, хитається, червоною головою величається, а як торкнеш, то кусається.
   469. Між двома осиками б’ються хлопці язиками.
   470. З хати виходить, а в хату не входить.
   471. Випускають мене з хати Через чорну нору.
   Як я в хаті непотрібний,
   То полечу вгору.
   472. Мій брат Кіндрат як став, то й неба дістав.
   473. Летів горобець через хлівець та все впору — хур-хур!
   474. Прийшов хтось.
   Та взяв щось;
   Пішов би я за иим,
   Та не знаю за ким.
   475. Батько лежить в сповитку, а син пішо-в по світку.
   476. Корова без ніг, без тіла Скирту соломи з’їла.
   477. Дід старенький, весь сивенький, літо прийде — не бачать його, а зима настане — всяк до нього липне.
   478. Я морозу не боюся,
   А хто мерзне— я сміюся.
   Біля мене всі товчуться І веселі діти в’ються;
   Всі до мене! Є у мене І печене, і варене.
   479. Мати гладуха, дочка краснуха, син кучерявий.
   480. Вік у кутку вікує,
   Усе літо сумує,
   А як прийде зима —
   Весела сама —
   1 хату звеселить.
   481. Що на літо вмирає, а на зиму оживає?
   482. Червоне телятко чорну корову лиже.
   483. Стою на даху й люльку курю.
   484. Мету-мету — не вимету, несу-несу — не винесу.
   485. Маю чотири ноги, ще й чотири
   роги,
   З полотно мене -вбирають, їсти й пити заставляють.
   486. Під одною шапкою чотири братики стоять.
   487. З ногами, а без рук, з боками, а без ребер, з спинкою, а без голови.
   488. Прийшов дах та в воду —бах!
   489. Два пси замочили носи, води напилися і додому подалися.
   490. Два моря на одній дузі гойдаються.
   491. Прийшов сом
   Та в криницю — бом!
   Почепився на гілляку Та й пішов.
   492. Має вуха, а не чує.
   493. Сам дубовий, пояс в’язовий, а ніс липовий.
   494. Без серця родилося,
   Людям пригодилося;
   Дай пити — п’є,
   Попрошу — віддає.
   495. Що то: як голодне, то кричить, а наїсться, то мовчить?
   496. Біля тіла вуха, а голови немає.
   497. Годун-годунець
   Під припічком ночував,
   Усю сім’ю годував;
   Як упав, то й пропав,
   Ніхто кісток не зібрав.
   498. Упав горбач,—
   Не тужи, не плач,
   Костей не ховай,
   За ворота викидай.
   499. Всіх годує, а само голодне.
   500. Чорне порося по печі гаса.
   501. Сидить квочка на золотих яйцях.
   502. Їхав пан-копитан,
   Став, дівчини попитав:
   «Що за кості лежать,
   Що собаки не їдять?»
   503. Сів пан на коня та й поїхав до вогля.
   504. Загадка, загадка,
   У роті ягодка;
   Візьми оближи
   Та й на стіл положи.
   505. Людей годую, сама голодна, Часом гаряча, часом холодна.
   506. Ліз карасик через перелазик та у воду — плюсь!
   507. Сидить пані на ганку,
   В червонім кафтанку;
   А хто її рушить,
   Той плакати мусить.
   508. Маленьке, кругленьке, всі його цілують.
   509. Чи в дому, чи в дорозі На їдній нозі;
   А хто його скалічить —
   Жоден дохтор не злічить.
   510. У горло наливається.
   А а лійку виливається.
   511. Всередині горить,
   А по боках вода кипить.
   512. Купили кругленьке,
   Таке новеньке;
   Держать в руках,
   А воно в дірках.
   513. В лісі росло,
   В стайні кохалося,
   У молодиць та дівчат На руках колихалося.
   514. Стоїть паня в куточку в чорнім чобіточку.
   515. Чорна циганка щовечора, щоранку червонці лічить.
   516. Чорна курка в золоті гребеться.
   517. Рогатий, а не бик;
   Страву бере, а не їсть;
   Людям віддає,
   Сам в куток іде.
   518. Без голови й без ніг.
   Тільки роги й хвіст.
   519. Хто всім нам хліб ділить?
   520. Маленьке, чорненьке, весь двір стереже.
   521. Чорний собака скрутився, лежить, Не гавкає, не кусає і в хату не
   пускає.
   522. Ішли німці через сінці,
   Зав’язали узла, та не можна
   розв’язати.
   523. Хто перший заходить де хати?
   524. Усіх обшиваю, сама одягу не маю.
   525. Ухо має, а не чує, без очей і без ніг, а ходить і за собою водить.
   526. Біжить свинка,
   Срібна спинка,
   А хвіст конопляний.
   527. Впаде в лободу—повік не знайду.
   528. Що за вовк такий буває, що
   пробива тин?
   Сам залізний, а хвіст має конопляний вік.
   529. Маленький хлопчик Зліз на стовпчик,
   Одежі не носить,
   Їсти не просить,
   Личенько рябе,
   Що воно таке?
   530. Два кінці і два кільці, а всередині зав’язка.
   531. Рогові граблі ходять по горі.
   532. Висить, теліпається,
   Всі за нього хватаються.
   533. Підсмикане, підтикане, танцює по хаті.
   534. Ой по хаті порох в’ється,
   Щось маленьке там товчеться; Хиталося, моталося,
   Під припічком сховалося.
   535. Без рук, без ніг,— по хаті бігає.
   536. Ходить пані по майдані, личком підперезана.
   537. Панночка-небога стулилась коло
   порога;
   А хто її рушить — гуляти з нею мусить.
   538. В лісі росло,
   В печі мліло,
   Тепер носить Душу й тіло.
   539. Не звір, а з ногами, не птиця, а з пір’ям, не людина, а в одязі.
   540. Корова лежить, а шкура до води біжить.
   541. Без рук, без ніг, а сорочку просить.
   542. Що то за звірі, що мають чотири роги і пір’я?
   543. Не їсть, не п’є, день і ніч кує.
   544. Усе життя ходить, а з місця не сходить.
   545. Хоть не живе, але ходить,
   Біле лице має.
   Ні голови, ні язика,
   А числити знає.
   546. Ніг не маю, а ходжу;
   Рота нема, а скажу:
   Коли обідати, коли спати,
   Коли роботу починати.
   547. Що то за штука,
   Що день і ніч стук а?
   Щось собі мугиче Та чужий вік ліче.
   548. Що воно за штука? Висить та й
   клюка.
   Клюка та й цока, бий його морока.
   Де воно взялося? Кому воно здалося?
   Кому воно в пригоді? Кумедія, та й годі.
   549. Що може в один і той же час стояти, висіти, ходити, лежати і казати правду?
   550. Хто може і лежачи стояти?
   551. Без рук, без ніг, а сліпця водить.
   552. Стоять коні на припочі,
   Не п’ють, не їдять,
   А всс- ситі стоять.
   553. Скорчиться — з кішку, Розправиться — з доріжку.
   554. Положи — мовчить, візьми — кричить.
   555. Не труба і не димар, а дим пускає.
   556. Дивлюсь не надивлюся,
   А все смерті боюся.
   557. Не п’є, не їсть,
   А веселий, як гість.
   558. Руки, ноги, очі є, а не говоре.
   559. Їде їздець верхом на коні, а ноги за вухами.
   560. Сидить Пахом на коні верхом, Книги читає, а грамоти не знає.
   561. Своїх очей не має,
   А бачить допомагає.
   562. Крутиться, вертиться, не знає, де дітись.
   563. По дроту ходить, пітьму розгонить.
   564. Б’ють мене старі й малі І в повітрі, й на землі,
   Та від цього не вмираю,
   Тільки весело стрибаю.
   565. Скільки бий — воно не плаче І не злиться, тільки скаче.
   566. Білий як сніг,
   В пошані у всіх.
   До рота попав —
   Там і пропав.
   567. Там буває, де криниця;
   Назву 'має так, як птиця.
   568. Круглий, гарний і легенький, Високо літає.
   Йому діти дуже раді,
   Бо ним кожен грає.
   569. Чорний я, мов сажотрус,
   Коло пічки все я трусь,
   Взимку люблять всі мене,— Відгадайте ж, хто я є?
   570. З головою він накритий,
   Несуть йому їсти й пити.
   Що дають — він все збирає,
   А хтось інший поїдає.
   571. Який є, таким покаже
   І без слів про все розкаже.
   572. Посередині пічка,
   А по боках річка.
   573. В сінокосі нагулялася,
   Ізогнулась та й сховалася.
   574. На малій площині по річці-простині плаває пароплав,— то вперед, то назад.
   575. Смик-смик — і вийшов гриб.
   576. Висить на стіні і в той же час падає.
   577. Дуже люблять молодця, А б’ють його без кінця.
   578. Хата не хата,
   Вікон багато,
   З середини взята,
   М’яка — а не вата.
   ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ
   579. Баба-яга, виломлена нога,
   Весь мир годує, а сама голодна.
   580. В їднім чобіточку Скаче по горбочку.
   581. Маленький, горбатенький, все поле переріже.
   582. Маленький, кривенький, усе поле збігав, у коваля обідав.
   583. Землю риє,
   Говорити не вміє,
   З провожатим ходить,
   Мовчки робить.
   584. Блистить, по полю гуляє,
   Квіти й траву зрізає.
   585. Сизі орли попід землею ревли.
   586. Сивий селезень ходе попід
   землею цілий день;. Сонце заходе, а він з землі виходе.
   587. Мій брат Кіндрат попід землю ходить, червінці знаходить.
   588. Зуби має, а їсти ке просить.
   589. Літом служить, а зимою зуби сушить.
   590. У кого зуби ніколи не болять?
   591. Дядькова телиця по полю
   вертиться;
   Не їсть, не п’є і додому не йде.
   592. Двадцять п’ять у дереві сидять, На хліб роблять — ліба не їдять.
   593. Ніг багато, а додому на спині йде.
   594. Кривеньке, маленьке, усе поле оббігало, у коваля обідало.
   595. Горбатенький коник все поле збігав.
   596. Зогнений в дугу,
   Літом на лугу,
   А зимою на крючку.
   597. Залізний ніс В землю вріс;
   Риє, копає,
   Проти сонця сяє.
   598. Без крові, без серця,
   На березі пасеться.
   599. Трави вхоплю — зуби натуплю; Піску вхватю — знову нагострю.
   600. Біг пес через овес — заросився, Вийшов на шлях — осушився.
   601. У куточку на кілочку нагла смерть висить.
   602. Хто їсть без зубів?
   603. Без рук, без ніг, а сіно кидає.
   604. Зубів багато, а само не їсть; усе хватає, а собі нічого не оставляє; де пройшло, там чисто стало.
   605. Рогатий, та не віл;
   Хапає, та не їсть.
   606. Півтори ломаки: ломака у руці держиться, а пів — угорі вертиться.
   607. Ліщинка й дубок, всередині шкураток.
   608. Вклоняється, вклоняється,
   Для нас усіх старається,
   Додому прийде, в кутку стане,
   Ні на кого не погляне.
   609. Не їсть, не п’є, на все село гавкає.
   610. Між двома дубами застряло теля зубами.
   611. Взимку людям служить,
   А влітку зуби сушить.
   612. Дерев’яний хвіст, залізний рот.
   613. Чим більше я крутюсь, тим більше я товстію.
   614. В лісі його рубали, а на воді говорить.
   615. Ростом невеличка,
   Ні звір, ні птичка;
   А землю риє,
   Будинок будує.
   616. Хурчить, дзижчить, крутиться,
   А хвіст в нього сучиться.
   617. Маленький Макарчик Усім людям підрядчик.
   618. Все кланяється, а шапки не знімає.
   619. Сам худ, а голова з пуд.
   620. Що воно за гість,
   Що кігтями залізо їсть?
   621. Не звір, не чоловік, неживе, а зуби має і гризе.
   622. Теля рогате
   На зуби багате,
   Не їсть, не п’є,
   Тільки дерево жує.
   623. Як взялась кума до діла, Заспівала, зарипіла, їла-їла дуб-дуб
   Та й зломила зуб-зуб.
   624. Старий Свирид у лозі Дере крупи на одній нозі.
   625. Лізе, як вуж з ями,
   Кидає отрубами.
   626. Віл у хліві, а роги надворі.
   627. Стоїть дуб, на дубі камінь, на камені вода, на воді залізо, а на залізі хлоп.
   628. Що це за дорога: вгору йде похило, що не крок, то й ярок?
   629. Кривеньке, горбатеньке, по людях скакає.
   630. Криве, горбате, двоє морів несе.
   631. А в нашого парубка.
   З обох боків зарубка.
   632. Хто має голову за все тіло важчу?
   633. Ходжу на голові, хоч я і на ногах, ходжу босий, хоч я і в чоботях.
   634. Хто ходить на голові, а ногами держиться?
   635. Хто в руки не візьме — по голові б’є.
   636. Лежить баран, на ньому сто ран.
   637. Брів болотом
   З роззявленим ротом,
   Вийшов з болота —
   Наструшував злота.
   638. Хата не хата, вікон багато, є куди влізти, та нікуди вилізти.
   639. Сімсот воріт, та один вхід.
   640. У коморі при куточку висить смерть на кілочку.
   641. Лежить — мовчить; в руки візьмеш — гримить.
   642. Маленьке, кругленьке, а хоч кого з коня зсадить.
   643. Пішла щука до Києва,
   Хвоста дома покинула.
   644. Стукотить, гримотить,
   Як сто коней біжить;
   Треба стати, погадати,
   Що тим коням їсти дати.
   645. Стоїть дуб-вертолуб,
   В ньому птиця-вертолиця, Крутиться й вертиться.
   646. Край села крутиголова.
   647. Крилами махає, а полетіти не може.
   648. Що у тиші завмирає,
   А на вітрі оживає?
   Як махає він руками,
   Йдуть до нього з клумаками.
   649. Ані сюди, ані туди, якщо немає води.
   650. Брат брата січе, біла кров тече.
   651. Через воду всіх проводить,
   А сам з місця вік не сходить.
   652. Впала стрічка через річку, поєднавши береги.
   653. Пливе щука з Кременчука,
   Куди гляне — трава в’яне.
   654. Гуля щука в жнива в полі,
   На широкому роздоллі;
   А де вона повернеться —
   Усе пада, усе гнеться.
   655. Тисяча братів підперезані одним поясом.
   656. По рівнині ходила,
   Ліси валила;
   Ліси впали,
   А гори встали.
   657. Під небом стояло,
   Красою буяло.
   Як прийшли з ножами — Відлучили від мами.
   658. Сини підперезані, а батько без пояса.
   659. Скільки на небі зірок,
   Стільки на землі дірок.
   660. Діряве рядно все поле покрило.
   661. Ідуть ідунчики,
   Повзуть повзунчики,
   Везуть рогатого Колоть пузатого.
   662. Прийшли татари,
   Людей забрали,
   А хата вікном утекла.
   663. Маленький, кругленький, а за хвіст не піднімеш.
   664. Малий, як яблучко, а пара коней з ями не витягне.
   665. Крутосто-вертосто,
   На йому хрестів зо сто.
   666. Хлюпочуться качаточка,
   Для всіх людей рідняточка.
   667. П’ять сестер один дім в’яжуть.
   668. Їхав не на землі, сидів не на возі, їв не м’ясо, а кістки викидав.;
   669. Їхала пані
   У срібнім жупані;
   Як уїхала в сад,
   Не вернулась назад.
   670. Між трьома осиками Б’ються хлопці язиками.
   671. На дірявім мості танцювали
   ГОСТІ.;
   672. За горою рубає, а в село тріски летять.
   673. Летить птах, несе вогонь в зубах, а поперек хвоста людськую смерть.
   674. Летіла тетера вчора, не тепера, Упала в лободу, і досі не знайду.
   675. Синє море хитається,
   Білий заєць купається.
   676. Кину не палку, уб’ю не галку, скубу не пір’я, їм не м’ясо.
   677. Повна стайня гладких коней, прийшов сухий — повигонив.
   678. Круть-верть,
   Під черепочком смерть.
   679. Кричить, верещить та й берега ся не держить.
   680. Маленький хлопчик плиг у горщик та й гарчить.
   681. Голе лоша по кошарі гаса.
   682. Ходить пан по лану,
   Де не стане — за ним в’яне.
   683. На березі сиджу, крізь тин гляджу і діда за бороду скубу.
   684. Усівся він на кладочку,
   Бере собі по пряничку,
   З двох рук дає дворотому,
   За метр бере по злотому.
   685. Хто майстер на всі руки?
   686. Серед села стоїть бочка вина, хто хоче, той нап’ється.
   687. Чим більш з неї береш, тим більшою вона стає.
   688. Кіндрат, мій брат,
   Пристав до землі і не знать.
   689. Сто один брат, всі в один ряд, разом зв’язані стоять.
   690. І варила, і пекла,—
   Ані страви, ні тепла.
   691. Живий мертвого торкне—мертвий голос подає.
   692. Бринькнула кобза на все село лунко,
   Збіглися дітки не однієї матері.
   693. На вогні мокне, у воді сохне.
   694. Яка вода на воді плаває?
   695. Ні в огні не горить, ні в воді не тоне.
   696. Коли можна воду в решеті носити?
   697. Не горить, а гасити доводиться.
   698. Що підніме і найменша дитина, а через хату не перекине й найдужча людина?
   699. Кинь на воду — попливе,
   Закопай у землю — не згниє.
   700. Не з хворосту, а тин городять.
   701. Чорне, блискуче, всіх людей гріє.
   702. Їду-їду — ні коліс, ні сліду; Обернуся — смерті боюся.
   703. І не сани, і не віз,— їхать добре, аби вліз.
   704. Біжить свинка,
   Вирізана спинка,
   Оглянеться назад,
   А й сліду не знать.
   705. Рубаю, рубаю, а трісок немає.
   706. Їде віз без коліс, а дорога без піску, а батіг без ляску.
   723. Три голови, дві руки, шість ніг, два хвости.
   724. Бігло два пси, позадирали носи.
   725. Яке взуття в вогні гнеться, а з ніг не скидається?
   726. Дві поліняки, чотири коляки, вісім дір, а дев’ята велика.
   727. Біжить песок попід лісок Та й задер догори носок.
   728. Два брати біжать і ніколи один другого не переганяють.
   729. Два браття сир крають.
   730. Повзунки повзуть, бігунки біжать.
   731 Летіло три ворони. Одна каже: «Мені зимою добре»,— друга каже: «Мені літом добре»,— а третя каже: «Мені однаково, що взимку, що літом».
   732. Дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори.
   733. Одна коняка тягне двадцять бричок.
   734. Біжить свинка, перерізана спинка, оглянеться назад себе — та й сліда не знати.
   735. Ізігнувшись в дві дуги,
   Йде в упряжці без пуги;
   Всередині тупотить,
   А з двох боків хлюпотить.
   736. Швидко гризе, дрібно жує,
   Само не ковтає, хто відгадає?
   737. Воно дуже просто зветься,
   Завжди куркою гребеться;
   Як за хвіст його потягнеш,—
   Щось захопиш і дістанеш;
   Скоса станеш на головку,—
   То по лобі влупить ловко.
   738. Ходить полем з краю в край,
   Ріже чорний коровай.
   739. Що за диво пролетіло?
   Поле зразу почорніло.
   740. Коли все поле в шнурках?
   741. Що лицюєм на всі боки І нове воно щороку?
   742. Кінь стальний,
   Вівса не просить,
   А оре і косить.
   743. По полю повзе, траву гризе.
   744. По полю бродить,
   Зерно молотить,
   Жне, косить —
   Хліба не просить.
   745. Ріже, віє, шеретує,
   Зерно відбирає;
   Один сидить і керує,
   Другий помагає.
   746. Горить, палає і втоми не знає.
   747. Довгий хобот в нього є,
   П’є не воду, а пальне,
   Хоч і рук своїх не має,—
   Вантаж добрий піднімає.
   748. Коли він потрібний — його викидають, а коли непотрібний — його піднімають.
   749. Де біжить, земля движить,
   В роті він вогонь держить.
   750. Один з трубою Тягне всіх за собою.
   751. По залізу залізо біжить, а під залізом дерево лежить.
   752. Біжить корова Гладка, здорова,
   За нею телята —
   Усі близнята.
   753. Полотно, а не доріжка,
   Кінь біжить сороканіжка.
   754. У повітрі все метляється»
   До землі не дотуляється.
   Іде шкапою безногою —
   Тільки смуга йде дорогою.
   755. Хто стоїть лише тоді, коли біжить, а як стане — падає?
   756. Я не їм вівса, ні сіна,
   Дайте випити бензину,—
   Усіх коней обжену,
   Куди хочеш побіжу.
   757. Без ніг біжить,
   Без голосу кричить,
   Очі — мов коло,
   Та не бачить нічого.
   758. Маленькі будиночки по місту
   біжать,
   Хлопчики й дівчатка в будиночках сидять..
   759. Один водить, другий ходить, тридцять мудрих сидять..
   760. Не птах, а літає,
   Не літак, а катає,
   Не жук, а крила має.
   761. Літає над нами — орел над орлами.
   762. Сталеві крила,
   Літає вміло;
   Хоч не птиця —
   В повітрі мчиться.
   763. Не птиця, не звір, хвіст має і високо літає; на дереві не кублиться, додолу спускається; на ньому людина кружляється.
   764. Таке крилате, ще й з хвостом,
   Ніс в нього крутиться крилом,
   Та ще гуркоче. Що це?
   765. Летить як стріла; гурчить як бджола.
   766. «Що це? Що це? — всі кричать,— Парасольки он летять!»
   ДУХОВНИЙ СВІТ людини
   767. На базарі не найдеш, на вагах не зважиш.
   768. Чорний Іван, дерев’яний каптан; Де носом проведе, там помітку
   кладе.
   769. Душа олив’яна,
   Кожа дерев’яна,
   Доки будеш водити.
   Буде говорити.
   770. Тоненьке, кругленьке,
   Серце чорненьке.
   Хто на його слід погляне,
   Думку його взнає.
   771. Утрьох їдуть братці верхом на конячці.
   772. Зріжу голову, вийму серце, дам йому пити — буде говорити.
   773. Малий коник із чорного озерця воду бере та біле поле поливає.
   774. Без язика, а зсе скаже.
   775. В бочці така вода, що творить чудеса.
   776. Брати чорні й криві,
   Од роду всі німі,
   А як тільки зійдуться,—
   Стануть з ряд і загозорять.
   777. Коли хочеш ти читати,
   То мене повинен знати,
   А коли мене не знаєш,
   То нічого не вгадаєш.
   778. Біле поле, чорне зерно;
   Хто його сіє, той розуміє.
   779. Біжить поле, гусак на нім оре. Чорне насіння, мудрий його сіє.
   780. По білому полю гусима орав, маком посіяв, кожному зерну ім’я дав.
   781. Без душі, без тіла За сто миль залетіла.
   782. У Києві дрова рубають, а до нас тріски долітають.
   783. Ні думає, ні гадає,
   А других навчає.
   784. Не кущ, а з листочками; не сорочка, а зшита; не людина,
   а навчає.
   785. Дерево не дерево, а листки має; Той буде мудрим, хто на них ся
   знає.
   786. Бачити не бачить,
   Чути не чує,
   Всіх научає,
   Добре мудрує.
   787. Язика не маю, а всіх грамоти навчаю.
   788. Хто мовчить, а всіх людей навчить?
   789. Маленьке, біленьке по чорному полю плигає і слід залишає.
   790. Десь у гаї родилася,
   У хаті опинилася,
   Була німа і нежива,
   Тепер говорить і співа.
   791. В лісі вирізана,
   Гладенько витесана.
   Співає, заливається,
   Як називається?
   792. У лісі родилося,
   В майстерні робилося,
   А на руках плаче.
   793. В лісі росло,
   Додому прийшло,
   На печі сохло,
   В руках плаче.
   794. Веселе дерево весело співа,—
   Кінь на барана хвостом кива.
   795. Дерево тріщить,
   Баран верещить,
   Кінь потягає,
   Чоловік помагає.
   796. Кого тільки тоді люблять, коли плаче?
   797. Що красно співає, хотя уст не має?
   798. Що плаче, сліз не має?
   799. Живий мертвого б’є;
   Живий мовчить, а мертвий реве.
   800. То товщає, то худне,— на весь дім голосить.
   801. Крикнула вутка, а на морі чутка, Збіглися дітки й не одної матки.
   802. Без рук, без ніг світ за хвилину оббігає.
   803. Гостре, а не ніж, ріже, аж до серця доходе, а кров не йде.
   804. У вогні не горить, у воді не тоне.
   805. У світі одна — всім потрібна вона,
   806. Встали раненько,
   Пустили її в щілину маленьку; Поки село обійшла —
   В двері не ввійшла.
   807. Що сушить без огня?
   808. Хто найдальше бачить?
   809. Нас не було — воно було,
   Нас не буде — водо буде;
   Ніхто ні в кого його не бачив, А в кожного є.
   810. Без чого село не може бути?
   811. Чого не було й не буде,
   А його називають люде?
   812. Без рук, без ніг, а всіх кладе в постіль.
   813. Що чоловікові найсолодше?
   814. Червоний півник по селу ходить.
   815. Як відріжеш, то збільшиться, як додаси, то зменшиться.
   816. Що в порваній кишені може бути?
   817. По соломі ходить, а не шелестить.
   818. Неживе, а за людиною ходить.
   819. Йде слідом за тобою: утікай — не утечеш, доганяй — не доженеш.
   820. Куди ступиш — всюди маєш,
   Хоч не видиш — уживаєш.
   821. Скрізь я буваю; починають говорити — я втікаю.
   822. Без ніг, а біжить, без крил, а летить.
   823. Хто говорить на всіх мовах?
   824. Живе без тіла, говорить без язика, ніхто його не бачить, а кожен чує.
   825. По морі йде, а до берега дійде— зразу пропаде.
   826. Ні вареник, ні варениця,
   А на окропі вертиться.
   827. Не хворіла, а білий саван оділа.
   828. Огляда суворо скоса Степ, ліс, села і міста;
   Розпустила сиві коси,
   А їх буря запліта.
   829. Сонце пече,
   Липа цвіте,
   Жито доспіває,—
   Коли це буває?
   830. Голі поля,
   Мокне земля,
   Дощ поливає,—
   Коли це буває?
   831. Лід на річках,
   Сніг на полях,
   Віхола гуляє,—
   Коли це буває?
   832. Що біжить без опочину,
   Не стає ні на хвилину,
   Не старіє, не вмирає,
   А все нищить, забирає?
   833. Сім братів віком рівні, іменами різні.
   834. П’ятдесят два орли, а тільки одне яйце знесли.
   835. Летів птах на дванадцяти ногах та одно яйце зніс.
   836. Триста шістдесят п’ять чайок, п’ятдесят два орли, дванадцять голубів одно яйце знесли.
   837. Прийшла темнота під наші ворота, питає лепетю, чи дома понура. «Дома, в хліві, да не дам тобі».
   838. Виса висить, хода ходить, виса впала, хода з’їла.
   839. Стоїть дуб-верлодуб, а на тому дубі дванадцять гілляк, а на тих гілляках по четверо кубел, а в тих кублах по семеро яєць і кожному ім’я є.
   840. Бігла моргуля, питала крикуля, чи є вдома хапуля?
   841. Вставай, господарю, годі тобі
   спати,
   Бо не буде в тебе хати:
   Ваша чистота схопила красоту І понесла на висоту.
   842. Нагнув дід зелененьке, розгорнув добреньке і викусив.
   843. Шестеро ніг, дві спини, дві руки і одна голова.
   844. З якого цвіту вінка не зів’єш?
   845. Живуть два други, дивляться в два круги.
   846. Карбованець біжить, а сто доганяє, як п’ятсот спіткнеться, то неоцінений уб’ється.
   847. Ішло два ченці, жало два женці. Питаються два ченці: «Чи муж із жоною, чи брат із сестрою?» — «Не муж із жоною, не брат із сестрою, а його мати та моїй матері за свекруху була».
   848. Ішло два тата й два сини у ліс по малини і найшли три зайці, і кожному по одному припало. Як же так вийшло?
   849. Підійшла одна людина до другої і каже «Ти мені син, а тобі я не батько». Хто вона?
   850. Одного батька, однієї матері — ні тому син, ні другому.
   851. Дві матері, дві доньки та бабуня із внучкою. Скільки душ в сім’ї?
   852. Ішло дві матері і дві дочки. Найшли три яблука. Всім було по одному. Як вони розділились?
   853. Скільки їх було: мати, дочка, брат, сестра, дядько, племінниця?
   854. У двох сліпих був брат Іван, а в Івана братів не було. Хто були сліпі?
   855. В одному місці стоїть хлопець, а в другім місці другий, а посередині півень яйце зніс. Котрий з них швидше його ухватить?
   856. На дубі три гілки, на кожній по шість яблук. Скільки всього на дубі яблук?
   857. В хлопчика стільки ж сестер, скільки й братів, а в його сестри сестер вдвоє менше, ніж братів. Скільки в сім’ї сестер і братів?
   858. Летів гурт голубів, і стояли дуби; як сядуть по двоє — один дуб гуляє, як сядуть по одному, то дуба не вистача. Скільки було голубів і дубів?
   859. Летіли гуси, а назустріч один: «Здрастуйте, сто гусей»,— каже. «Нас не сто, а щоб було сто, треба ще стільки, та півстільки, та четверть стільки і ти один». Скільки летіло гусей?
   860. П’ять, п’ятнадцять,
   Без двох двадцять.
   Семеро, троє,
   Ще й малих двоє.
   861. Сорок п’ят і сорок п’ят — скільки буде?
   862. Летіло двадцять ворон. Стрілець двох убив. Скільки лишилося?
   863. У семи братів по одній сестрі. Скільки всіх?
   864. Летіли гуси: один попереду, два позаду, два попереду, один позаду, один між двома і троє вряд. Скільки гусей?
   865. У млині чотири кутки, в кожному кутку сидить кіт, проти кожного ще три коти. Скільки котів у млині?
   866. Що посеред землі стоїть?
   867. На небі одно, а в баби двоє.
   868. В якої птиці назва складається з 40 «а»?
   869. Мною з С в воді ловили Те, що з Р,— собі варили,
   Потім того смачно їли,
   Ще і трошки присолили.
   Що воно таке? Вгадайте
   Й на здоров’ячко вживайте.
   870. На якому звірові така шерсть, як на свині?
   871. Хто найбільшу шапку носить?
   872. Читай вперед — так буде літо,
   І осінь, і зима, й весна;
   А як назад це слово вжито,—
   Так буде пошесть навісна.
   873. В кого є ще такі голки, як в їжака?
   874. Що тій козі буде, як їй сім років мине?
   875. Що тепліше од кожуха?
   876. Що робить чоловік, коли не лежить, не сидить і не йде?
   877. Що треба для обіду?
   878. Що чоловік найперше каже, як виїде на поле орати?
   879. Що найперше в горщик кидають, як варять в нім їсти?
   880. Що біжить без повода?
   881. Як підете в ліс, що ви уперед рубатимете?
   882. Що пече без огня?
   883. Що в світі найситіше, найпруд-чіше, наймиліше?
   884. Що важче: пуд пір’я чи пуд заліза?
   885. Нащо жито сіють?
   886. На що борошно в млині падає?
   887. Що робить вартовий, коли в нього на гвинтівці горобець сидить?
   888. Що ви робите, як спати лягаєте?
   889. Через що ти ходиш у школу?
   890. У кого дві кожі на ногах?
   891. До чого найбільше подібна половина яблука?
   892. Без чого хату не можна збудувати?
   893. Без чого хліба не спечеш?
   894. Без чого не можна викопати колодязь?
   895. Без чого село не може бути?
   896. Чого собака гавкає?
   897. Чого ворона до лісу летить?
   898. Чого півень стоїть на одній нозі?
   899. Чого вовк у кошару заглядає?
   900. Чого людина оглядається?
   901. Чого кінь через дорогу переходе?
   902. Чого мисливець зайця шукає?
   903. Чого молоко проціджують?
   904. Чому місяць такий блідий?
   905. Що було «завтра» і буде «вчора»?
   906. Чого ні в якім разі не можна зробити ввечері?
   907. Чому нозі чоботи купують?
   908. Чим хліб у піч саджають?
   909. У чому дірки не вивертиш?
   910. Якою бочкою по воду їдуть?
   911. Якого каміння немає в морі?
   912. Який вогонь не пече?
   913. Якої хвороби не буває на землі?
   914. В яку бочку не можна налити воду?
   915. Які люди хотіли б мати одно око?
   916. З якого посуду не їдять?
   917. Яким гребінцем голову не розчешеш?
   918. Якою косою не можна косити?
   919. Які ключі до неба добираються?
   920. Який рік тягнеться один день?
   921. Яка мушка не літає?
   922. В якому місяці найменше люди хліба їдять?
   923. На яке питання не можна дати стверджувальної відповіді?
   924. Під яким деревом заєць ховається, як дощ іде?
   925. Який буде сивий кінь, якщо його скупати?
   926. В якому морі немає ні краплі води?
   927. Де вода стоїть стовпом?
   928. Де заєць ховається, як дощ іде?
   929. Ішла свекруха на поле і каже невістці: «Навари їсти, сама наїжся, дітей нагодуй і щоб горщик супу повен був». Що зробила невістка?
   930. Коли гуска не годна плавати?
   931. Коли чорній кішці найлегше пробратися в хату?
   932. Коли беззубий дід почуває біль від зубів?
   933. Коли людина даремно плаче?
   934. Коли людина в кімнаті буває без голови?
   935. Була кішка, сорок кошенят, собака і людина. Скільки всього ніг?
   936. Скільки спиць треба в добре колесо?
   937. Скільки картоплин у горщик улізе?
   938. Доки вовк у ліс біжить?
   939. Скільки горобець зробить кроків за сім років?
   940. Біжить вовк, добіг на середину лісу. Куди бігтиме вовк далі?
   941. Чи правдива річ, що сорока летіла, а собака на хвості сиділа?
   942. Чи може лелека назвати себе птахом?
   943. Чи може коса косу перерізати?
   944. Чи можна скло розбити на стільці?
   945. Прожив дід шістдесят років, справляв іменини п’ятнадцять разів і жодного разу не пропустив своїх іменин за все життя. Чи може таке бути?
   946. Де будинки вниз верхами,
   Ходять люди вверх ногами,
   Під ногами сонце й місяць І зірки в безодні висять?
   947. Коли одиниця рівна трьомстам шістдесяти п’яти, п’ятдесяти двом і дванадцятьом?
   948. Як гарне життя — я весела,
   Життя як погане - сумна,
   Ви знаєте, нас є багато,
   Нас тисячі є, не одна.
   949. Як гукни — ^ то відзивається,
   Все йде далі й не вертається..
   950. Без чого людина не проживе і п’яти хвилин?
   951. Не видно її і не чути, а коли заговориш про неї, то вона зразу зникає.
   952. Чи можна побудувати дім так, щоб усі його стіни виходили на південь?
   953. Чим замикається станція?
   954. З якого полотна не можна пошити сорочки?
   955. Який годинник не має стрілок?
   956. Чи може дощ іти два дні підряд?
   957. Який годинник показує правильно час тільки двічі на добу?
   958. Росте весною,— тільки вниз; Любить кришу і карниз.
   959. Воно належить мені, але інші вживають його частіше за мене.
   960. Що стоїть посеред Києва?
   961. Що стоїть між вікнами і дверима?
   962. Що стоїть серед Волги?
   963. Як написати в чотирьох клітках слова «суха трава» ?
   964. Складіть віршик з шести літер.
   965. Чим кінчається літо і починається осінь?
   966. Вечір чим кінчається, а ранок починається?
   965 Чим закінчується день?
   968. Коли за допомогою трьох займенників можна зробити руки чистими?
   969. Які два займенники псують шляхи?
   970. Чи можна взяти буряк і зробити з нього бурю?
   971. Яка річка складається з префікса і числівника?
   972. Який острів каже, що він одежа?
   973. Яке слово складається з семи однакових літер?
   974. Яке місто випечене з тіста?
   975. Яку державу носять на голові?
   976. Яку річку можна переломити?
   977. Яке місто солодке?
   978. Яке місто літає?
   979. Я спереду і я ззаду, а посередині назва породи коня. Разом буде назва країни,
   980. Що довше: Дніпро чи Ворскла?
   981. Яке жіноче ім’я складається з тридцяти літер Я?
   982. Які музичні інструменти починаються з нот?
   983. В назві якої річки є три ноти?
   984. Коли ми дивимось на цифру «два», а говоримо «десять»?
   985. Двоє різних чисел, добуток яких менший їх суми. Які це числа?
   986. Скільки буде, як від тринадцяти відняти середину?
   987. Напишіть число 31 п’ятьма трійками.
   988. Напишіть число 100 п’ятьма трійками.
   989. Користуючись всіма діями, напишіть число 100 п’ятьма одини-цями.
   990. Скільки разів треба написати 9, щоб було 100?
   991. Користуючись всіма діями, напишіть число 100 шістьма дев’ятками.
   992. Користуючись лише додаванням, напишіть п’ятьма двійками число 28.
   993. У трьох трактористів був брат Андрій, а в Андрія братів не було. Чи може таке бути?
   994. Одному льотчику приснилось, що він з літаком падає в море, і що вже він не робить,— а літак не піднімається. Що йому треба зробити, щоб не впасти в море?
   995. Назву річки й голос дужий Якщо разом об’єднати,
   Назву краю можна мати.
   996. З К дерева захищає,
   І на них вона завжди;
   З Н звірятко заховає,
   Коли треба, від біди;
   З Г за хмари виглядає,
   Шапку сніжну не скидає.
   997. На мені молотять за снопом новий сніп, а якщо з кінця читати, будуть миші враз тікати.
   998. У воді я проживаю,
   Хто турбує — тих шукаю;
   А коли з кінця читати, Буду птахом я кричати.
   999. На Далекому я Сході —
   І завжди в морській воді; Коли К на Г заміниш,— Стану деревом тоді.
   1000. На неї птах сідає.
   Вона його гойдає;
   А коли Г на Б змінить,— Звірятком стане вмить.
   ВІДГАДКИ
   1. Небо і зорі.
   2. Зорі на небі
   3. Зорі,
   4. Вечірня зоря
   5. . Зоря
   6. Місяць
   7. Місяць.
   8. Місяць
   9. Небо і місяць 10. Місяць і зірки їй Місяць і зірки
   12. Місяць і зірки:
   13. Небо, зірки, місяць,
   14. Небо, зірки, місяць
   15. Небо, зірки, місяць
   19. Небо і сонце.
   27. Небо і сонце
   28. Небо і сонце.
   29. Сонце і місяць
   30. Місяць і сонце
   31. Сонце і зірки.
   32. Промінь сонця або місяця.
   33. Промінь сонця.
   34. Чумацький Шлях.
   36. Небо і земля.
   36. Земна куля.
   37. земля.
   38. Ліс.
   39. Поле.
   40. На морі.
   41. Річка.
   42. Річка.
   43. По річці.
   44. Річка і береги.
   45. Береги річки.
   46. Ставок.
   47. Річка, берег, очерет
   48. Болото.
   49. Вода.
   50. Вода в річці.
   51. Вода.
   51. Вода замерзла
   53. Мороз.
   54. Мороз.
   55. Морозі
   56. Мороз,
   57. Мороз
   58. Мороз на шибці.
   59. Мороз.
   60. Ополонка взимку.
   61. Бурулька.
   72. Сніг.
   73. Хмари.
   74. Хмара.
   75. Дощові хмари.
   76. Хмара.
   77. Хмари.
   78. Блискавка.
   92. Веселка.
   93. Веселка.
   94. Веселка.
   95. Вітер.
   96. Вітер.
   97. Вітер.
   98. Вітер.
   99. Ніч.
   100. Ранок.
   101. Ніч і день.
   102. День і ніч.
   103. Сніг.
   104. Дощ, сонце, трава.
   105. Озимина.
   106. Ячмінь.
   107. Ячмінь, бо має вуса.
   108. Кукурудза.
   109. Квасоля на тичці.
   110. Горох.
   111. Картопля.
   112. Горох.
   113. Картопля.
   114. Картопля.
   115. Капуста.
   116. Капуста.
   117. Буряк.
   118. Буряк.
   119. Морква.
   124. Огірок.
   125. Огірок.
   126. Огірок.
   127. Гарбуз.
   128. Гарбузи.
   129. Гарбуз.
   130. Гарбуз.
   131. Кавун.
   132. Кавун і ніж.
   133. Цибуля.
   134. Соняшник.
   135. Соняшник.
   136. Часник.
   137. Головка часнику.
   143. Полуниця.
   144. Ягода.
   145. Суниця.
   146. Дерево.
   147. Коноплі.
   148. Коноплі.
   149. Льон цвіте
   150. Льон.
   151. Льон.
   152. Дерево.
   153. Ягода.
   154. Вишня, черешня.
   155. Вишня.
   156. Вишня, черешня.
   157. Вишня.
   158. Вишня.
   159. Груша.
   160. Яблуко з насінням.
   161. Калина.
   162. Калина.
   163. Калина.
   164. Порічка і смородина.
   165. Смородина.
   166. Горіх.
   167. Горіх.
   168. Горіх.
   169. Бузина
   170. Жолуді і дуб.
   171. Дуб і жолуді.
   172. Жолудь.
   173. Береза.
   174. Береза.
   175. Береза.
   176. Каштан.
   177. Ялина, сосна.
   178. Листяні дерева і сосна, ялина.
   179. Ялини.
   180. Кора.
   181. Листя на дереві.
   182. Осикове листя.
   183. Серцевина в дереві.
   184. Хміль.
   185. Волошка.
   186. Троянда.
   187. Хміль.
   188. Барвінок.
   189. Водяні лілії.
   190. Очерет.
   191. Очерет.
   192. Очерет.
   193. Папороть.
   194. Будяк.
   195. Будяк.
   196. Будяк.
   197. Кропива.
   198. Кропива.
   199. Кропива.
   200. Мох.
   201. Тварина.
   202. Корова.
   203. Рогата худоба.
   204. Корова.
   205. Корова.
   206. Корова.
   207. Корова.
   212. Свиня.
   213. Кабан.
   214. Свиня.
   215. Свиня.
   216. Поросята і свиня.
   217. Поросята і свиня.
   218. Собака.
   219. Собака.
   220. Кінь, корова, собака.
   221. Вівця.
   237. Лисиця.
   238. Верблюд.
   239. Олень.
   240. Верблюд.
   241. Ведмідь.
   242. Ведмідь.
   243. Заєць.
   244. Заєць.
   245. Заєць.
   246. Заєць.
   247. Білка.
   248. Заєць.
   252. їжак*
   253. Кріт.
   254. Гадюка.
   255. Гадюка.
   256. Гадюка.
   257. Гадюка.
   258. Солдат, гадюка і шабля.
   284. Гнізда.
   285. Птахи і гніздо.
   286. Пташенята в гнізді.
   287. Квочка на яйцях.
   288. Короб, яйця і курчата.
   289. Кури.
   290. Курка.
   291. Курка.
   292. Півень.
   293. Півень.
   294. Півень.
   295. Півень.
   296. Півень.
   297. Гуска.
   298. Гуска.
   299. Гуска.
   300. Качка.
   301. Дика качка.
   302. Гусак.
   303. Гуси.
   304. Селезень.
   305. Перепілка.
   306. Лелека.
   307. Зозуля.
   308. Зозуля.
   309. Зозулине яйце.
   310. Соловейко.
   311. Соловейко.
   312. Соловейко.
   313. Сорока.
   314. Ластівка.
   315. Ластівка.
   316. Ластівка.
   317. Сорока.
   318. Галка.
   319. Горобець.
   320. Горобець.
   321. Шпак.
   322. Шпак.
   323. Дятел.
   324. Дятел.
   325. Кулик.
   326. Пугач або сова.
   327. Бджола.
   328. Сова.
   329. Бджола.
   330. Сова.
   331. Бджоли.
   332. Бджола.
   333. Бджола.
   334. Бджоли у вулику.
   335. Бджоли у вулику.
   336. Бджоли і вулик.
   337. Бджоли, вулик, дим.
   338. Бджоли.
   339. Комар.
   340. Комар.
   341. Муха.
   342. Рогатий жук.
   343. Павук.
   344. Павук і павутиння.
   345. Павук, павутиння, вітер.
   346. Жук.
   347. Муха.
   348. Цвіркун.
   349. Світлячок.
   350. Схід сонця.
   351. Промінь сонця.
   352. Місяць.
   353. Марево.
   354. Просо.
   355. Овес.
   356. Вино-град.
   357. Бджола або оса.
   358. Слон.
   359. Каштан.
   360. Ящірка.
   361. Людина.
   362. Людина.
   363. Людина.
   364. Волосся, очі, ніс, рот.
   365. Волосся, брови, повіки, очі, ніс, рот.
   366. Обличчя, волосся, очі, ніс, зуби, язик.
   367. Сивина.
   368. Лоб, брови.
   378. Повіки.
   392. Зуби і язик.
   393. Рот, зуби, язик. 394. Зуби і язик.
   395. Зуби і язик.
   396. Життя.
   397. Борода.
   398. Серце.
   399. Пальці.
   400. Пальці.
   401. Руки і пальці.
   402. Язик.
   403. Роки людини.
   404. Людина.
   405. Миска і ложки.
   406. Молодість і старість.
   407. Смерть, ріст, народження.
   408. Смерть.
   409. Мрець.
   410. Дівчина.
   411. Ложка, зуби, язик.
   412. Обід на столі.
   431. Масло.
   432. Перець.
   433. Варення.
   434. Цукор.
   435. Цукор.
   436. Цукерка.
   437. Рукавиця.
   438. Пояс.
   439. Чобіт.
   440. Чоботи.
   441. Чоботи.
   442. Чобіт.
   443. Калоші.
   444. Стіни.
   445. Одвірки і двері.
   446. Двері.
   447. Двері.
   448. Двері.
   449. Клямка.
   450. Клямка.
   451. Кутки в хаті і стеля.
   452. Ліжко, двері, вікна.
   453. Павутина.
   454. Павутина.
   455. Вікно.
   456. Вікно.
   457. Вікно.
   458. Поріг.
   459. Каганець.
   460. Каганець.
   461. Свічка.
   462. Свічка.
   463. Лампа і гас.
   464. Лампа.
   465. Сірник.
   466. Вогонь.
   467. Вогонь.
   468. Вогонь.
   469. Дрова і вогонь.
   479. Піч, вогонь, дим.
   480. Груба.
   481. Груба.
   482. Полум’я і челюсті.
   483. Димар.
   484. Сажа.
   485. Стіл.
   486. Ніжки стола.
   487. Стілець.
   488. Відро.
   489. Відра.
   490. Відра на коромислі.
   491. Відра на коромислі.
   492. Цебер.
   493. Бочка, обруч, чіп.
   494. Бочка.
   495. Бочка порожня і повна.
   496. Каструля.
   497. Горщик:
   498. Горщик.
   499. Горня.
   500. Сковорода.
   501. Сковорода на вуглях.
   502. Розбитий горщик.
   503. Горщик і рогач.
   504. Ложка.
   505. Ложка.
   506. Ложка і миска.
   507. Перечниця.
   508. Кухоль.
   509. Келех.
   510. Чайник.
   511. Самовар.
   512. Сито.
   513. Сито.
   514. Кочерга.
   515. Кочерга і жар.
   516. Кочерга і жар.
   517. Рогач.
   518. Рогач.
   519. Ніж.
   520. Замок.
   521. Замок.
   522. Замок.
   523. Ключ.
   524. Голка.
   525. Голка.
   526. Голка.
   527. Голка.
   528. Голка.
   529. Наперсток.
   530. Ножиці.
   531. Гребінець.
   532. Рушник.
   533. Віник.
   534. Віник.
   535. Віник.
   536. Мітла.
   537. Мітла.
   538. Колиска.
   539. Ліжко.
   540. Подушка й наволочка.
   541. Подушка.
   542. Подушки.
   543. Годинник.
   544. Годинник.
   545. Годинник.
   546. Годинник.
   547. Годинник.
   548. Годинник.
   549. Годинник.
   550. Годинник.
   551. Палиця.
   552. Ясла.
   553. Вірьовка.
   554. Ланцюг.
   555. Люлька.
   556. Дзеркало.
   557. Картина.
   558. Портрет.
   559. Окуляри.
   560. Окуляри.
   561. Окуляри.
   562. Дзига.
   563. Електрика.
   571. Дзеркало.
   572. Самовар.
   573. Бритва.
   574. Праска.
   575. Парасолька.
   576. Барометр.
   585. Лемеші.
   586. Леміш.
   587. Плуг.
   588. Борона.
   589. Борона.
   590. У борони.
   591. Борона.
   592. Зуби в бороні,
   593. Борона.
   609. Терниця.
   610. Пилка.
   611. Гребінь.
   612. Сокира.
   613. Веретено.
   614. Праник.
   615. Лопата.
   616. Веретено.
   617. Сокира.
   618. Сокира.
   619. Молот.
   620. Ножівка.
   621. Пилка.
   622. Пилка.
   623. Пилка.
   624. Свердел.
   625. Свердел.
   626. Свердел.
   627. Точило.
   628. Драбина.
   629. Коромисло.
   630. Коромисло.
   631. Коромисло.
   632. Безмін.
   633. Цвях у чоботі.
   634. Цвях у колесі.
   635. Цвях.
   636. Ковбиця.
   637. Сак.
   645. Вітряк.
   646. Вітряк.
   647. Вітряк.
   648. Вітряк.
   649. Водяний млин.
   650. Жорна і борошно.
   657. Снопи.
   658. Снопи і стіжок.
   659. Стерня.
   660. Стерня.
   661. Воли, віз, вила, сніп.
   662. Рибалки, риба, вода.
   663. Клубок.
   664. Клубок.
   665. Клубок.
   666. Сорочки перуть.
   667. Шкарпетки в’яжуть.
   668. Рибалка і риба.
   669. Риба і ятір.
   670. Молотники з ціпами.
   671. Сито і борошно.
   672. Стріляти з гармати.
   673. Стріляти з рушниці.
   674. Куля з рушниці.
   675. Сито і борошно.
   676. Ловити рибу.
   677. Піч, хліб, кочерга.
   678. Каша під покришкою.
   679. Сало на Сковороді.
   680. Макогін у макітрі.
   681. Макогін.
   682. Косар.
   683. Пряля.
   690. Кузня.
   691. Гудок на заводі.
   692. Дзвінок у школі.
   693. Віск.
   694. Крига.
   695. Крига.
   696. Коли замерзне.
   697. Вапно.
   698. Пір’їну.
   699. Древесне вугілля.
   700. Полотно.
   701. Кам’яне вугілля.
   702. Човен.
   703. Човен.
   704. Човен.
   705. Гребти веслами.
   706. Човен.
   707. Човен.
   708. Човен, весло, вода.
   709. Пароплав.
   710. Дорога.
   711. Дорога.
   712. Дорога.
   713. Дорога.
   714. Стежка.
   715. Колеса в возі.
   716. Колесо.
   717. Спиці в колесі.
   718. Колеса в возі і кінь.
   719. На коні вершник їде.
   720. Кінь біжить.
   721. Колеса, коні, візник.
   722. Вершник на коні.
   723. Вершник на коні й оселедець в кишені.
   724. Полозки в санях.
   725. Підкова.
   726. Ярмо.
   727. Полозок в санях.
   728. Полозки в санях.
   729. Полозки в санях і сніг.
   730. Сани і коні.
   731. Сани, віз, кінь.
   732. Лижі.
   733. Поїзд.
   734. Поїзд.
   735. Жінка несе відра на коромислі.
   736. Пилка.
   737. Граблі.
   738. Плуг.
   739. Трактор.
   740. Коли зоране.
   741. Грунт.
   742. Трактор.
   743. Сінокосарка.
   744. Комбайн.
   745. Комбайн.
   746. Домна.
   747. Підйомний кран.
   748. Якір.
   749. Паровоз.
   750. Паровоз і вагони.
   751. Рейки, паровоз, шпали.
   752. Паровоз і вагони.
   753. Поїзд.
   754. Велосипедист на велосипеді.
   755. Велосипед.
   756. Автомашина.
   757. Автомашина.
   758. Трамвай.
   759. Водій, трамвай, пасажири.
   760. Планер.
   761. Літак.
   762. Літак.
   763. Літак.
   764. Літак.
   765. Літак.
   766. Парашути.
   767. Знання.
   768. Олівець.
   769. Олівець.
   770. Олівець.
   771. Пальці й олівець.
   772. Гусяче перо.
   773. Перо, чорнило, папір.
   774. Перо.
   775. Чорнильниця і чорнило.
   776. Літери.
   777. Абетка.
   778. Письмо.
   779. Папір, перо, письмо.
   780. Письмо.
   781. Лист.
   782. Лист.
   783. Книжка.
   784. Книжка.
   785. Книжка.
   786. Книжка.
   787. Книжка.
   788. Книжка.
   789. Крейда і дошка.
   790. Сопілка.
   791. Сопілка.
   792. Скрипка.
   793. Скрипка.
   794. Скрипка.
   795. Бас.
   796. Скрипку.
   797. Скрипка.
   798. Скрипка.
   799. Барабан.
   800. Гармонія.
   801. Гармонія.
   802. Думка.
   803. Образа, прикрість.
   804. Правда.
   805. Правда.
   806. Брехня.
   807. Журба.
   808 Розум.
   825. Хвиля.
   826. Бульбашка.
   827. Зима і сніг.
   828. Осінь.
   829. Влітку.
   830. Восени.
   831. Взимку.
   832. Час.
   833. Дні тижня.
   834. Тижні, рік.
   835. Місяці року, рік.
   836. Дні, тижні, місяці, рік.
   837. Вовк, собака, вівця.
   838. Яблуко і свиня.
   839. Рік.
   840. Миша, півень, кіт.
   841. Кіт, вогонь, стріха.
   842. Людина зірвала горіх.
   843. Людина на стільці.
   844. З житнього.
   845. Очі й окуляри.
   846. Заєць, собака, кінь, мисливець.
   847. Батько і дочка.
   848. Ішли дід, батько і син.
   849. Мати.
   850. Дочка.
   851. Троє — баба, дочка, онука.
   852. Баба, дочка, онука.
   853. Троє — брат, сестра та її дочка.
   854. Сестри.
   855. Півень яйця не знесе.
   856. На дубі яблук не буває.
   857. Три сестри і чотири брати.
   858. Чотири голуби і три дуби.
   859. Тридцять шість.
   860. П’ятдесят.
   861. Вісімдесят.
   862. Дві вбитих, всі інші полетіли.
   863. Вісім.
   864. Троє.
   865. Чотири.
   866. Літера М.
   867. Літера Б.
   868. Сорока.
   869. Сак-рак.
   870. На кабанові.
   871. В кого голова найбільша.
   872. Рік-кір.
   873. В їжачихи.
   874. Наступить восьмий.
   875. Два кожухи.
   876. Стоїть.
   877. Ложку.
   878. Тпру
   879. Очі: дивляться, чи чистий.
   880. Вода в річці.
   881. Кору.
   882. Окріп.
   883. Земля, думка, сон.
   884. Однаково.
   885. Бо не можна садити.
   886. На купку.
   887. Спить.
   888. Сідаєте спочатку.
   889. Через поріг.
   890. У взутого в чоботи.
   891. До другої своєї половини.
   892. Без стуку.
   893. Без шкуринки.
   894. Без дна. -
   895. Без хат.
   896. Бо говорити не вміє;
   897. Бо ліс до неї не полетить.
   898. Бо підігнув другу.
   899. Бо голодний.
   900. Бо на потилиці очей не має.
   901. Бо нікуди обминути.
   902. Бо не знає, де лежить.
   903. Бо його не можна мити.
   904. Бо вночі не спить.
   905. Сьогодні.
   906. Снідати.
   907. Бо даром не дають.
   908. Тістом.
   9.09. У воді.
   910. Порожньою.
   911. Сухого.
   912 Намальований.
   913. Морської.
   914. В повну.
   915. Сліпі.
   916. З порожнього.
   917. Півнячим.
   918. Дівочою.
   919. Ключі журавлів.
   920. Новий рік.
   921. Мушка на гвинтівці.
   922. В лютому.
   923. На питання: «Чи спиш?»
   924. Під мокрим.
   925. Мокрий.
   926. В намальованому.
   927. В склянці.
   928. Де доведеться.
   929. Перелила з більшого горщика в меиший.
   930. Коли в калюжі мілко.
   931. Коли відчинені двері.
   932. Коли його собака вкусить.
   933. Уві сні.
   934. Коли виставить голову в вікно.
   935. Дві ноги, бо в котів і собак лапи.
   936. Жодної не треба, якщо воно добре.
   937. Жодної, бо вона не лазить,
   938. До середини лісу.
   939. Жодного, бо він скаче.
   940. З лісу.
   941. Правдива, бо собака сиділа на своєму хвості.
   942. Не може, бо не вміє говорити.
   943. Може та, що косять, дівочу косу.
   944. Не можна, бо стілець не має скла.
   945. Може: дід народився 29 лютого.
   946. Відображення в воді.
   947. Рік: дні, тижні, місяці.
   948. Пісня.
   949. Луна.
   950. Без повітря.
   951. Тиша.
   952. Можна: на Північному полюсі.
   953. Семафором.
   954. З залізничного.
   955. Сонячний.
   956. Ні, бо між ними буде ніч.
   957. Який стоїть.
   958. Бурулька.
   959. Ім’я.
   960. Літера- Є.
   961. Літера І.
   962. Літера Л
   963. «Сіно».
   964. «Віршик».
   965. Літерою О.
   966. Літерою Р.
   967. М’яким знаком.
   968. Коли їх ви-ми-ти.
   969. Я-ми.
   970. Можна, відкинувши К.
   971. При-п’ять.
   972. Я-майка.
   973 Сім’-я.
   974. Калач.
   $75. Панаму.
   982. До-мбра, фа-гот.
   983. Мі-сі-сі-пі.
   984. Коли, стрілка годинника показує десять хвилин.
   985. Одиниця і будь-яке інше число.
   986. Тридцять.
   987. (33 — 3) + (3:3).
   988. (33 Х3З) + (3 : 3).
   989. 111—11.
   990. Чотири рази: 99 + 9/9.
   991. 99 + /99.
   992. 22 + 2 + 2 + 2.
   993. Може: трактористи — сестри.
   994. Прокинутись.
   995. Дон-бас.
   996. Кора — нора — гора.
   997. Тік—кіт.
   998. Рак —кар.
   999. Краб — граб.
   1000. Гілка — білка.
»На главную »К обложке
ON-line: [0 or 470] Генерация: 0.061 сек
Главная Поиск Жанры А-Я ТОП Чат